Вітаємо та ласкаво просимо на сайт!

«Реформи» нинішнього Уряду є набором загальних фраз, які ні на чому не ґрунтуються, – експерти.

Усі до цього дня написані програми, концепції і стратегії – це набори загальних фраз, які ні на чому не ґрунтуються. За ними немає ані бачення того, як економіка працює і розвивається зараз, ані перспектив цього розвитку в майбутньому, ані прогнозів, ані аналізу.

Про це у статті на DT.UA пише економічний оглядач Юлія Самаєва.

«І Мінфін, і фіскальна служба передусім керуються не потребами бізнесу, а необхідністю показати відповідні результати з наповнення бюджету. Але якщо ми подивимося на статистику податкових надходжень, то побачимо, що вона позитивна виключно завдяки девальвації», – впевнена Ольга Богданова, член громадської ради при ГФС.

Вона впевнена, що Мінфін і ГФС не мають виробленої чіткої стратегії.

«Запроваджуючи чергові податкові зміни, уряд не озвучує жодних економічних розрахунків, які підтверджували б доцільність цих нововведень. Жодного разу нам не дали прогнозу того ефекту, який буде після чергових «реформ», якими будуть витрати підприємств, як збільшиться дохідна частина бюджету, як усе це розраховувалося, що було враховано, а що ні, яка частина бізнесу може піти в «тінь», яка, навпаки, вийде з «тіні» і чому. Ми ще жодного разу не побачили реальних підстав для запровадження тих чи інших норм, усі «пальцем у небо», – сказала Богданова в коментарі DT.UA.

Автор статті підкреслює, що на сьогоднішній день саме страх Мінфіну, що в бюджеті утворюється дірка, якої не залатати, не дає горе-реформаторам вдатися до якихось рішучих кроків, здатних дійсно створити умови для розвитку і зростання. За великим рахунком, Мінфін у нинішній ситуації найменш зацікавлений у реформах, оскільки він живе днем сьогоднішнім і мало цікавиться тим, як розвиватиметься економіка в майбутньому, впевнена Самаєва.

«Податкова реформа потрібна суспільству. Цей запит намагаються виконати майже рік, але в суть не заглиблюються. Запитайте кого завгодно з уряду, навіщо робити податкову реформу? Відповідь буде одна: щоб зібрати більше грошей. Але для цього реформ не роблять. Тому й виходить такий результат. Нібито скоротили податки. Це реформа? Ні. Запровадили імпортний збір. Це реформа? Ні. Вносили зміни щодо ЄСВ. Відбулася реформа? Знову ні. Запровадили електронне адміністрування ПДВ. Вийшла реформа? Ні», – задається справедливими питаннями Тарас Козак, координатор проектної групи Податковий кодекс «Нової країни».

За його словами, у нього складається відчуття, що в Мінфіні просто не знають, що їм робити. Читайте також: Українці не бачать реальної люстрації й реформ – дослідження «Не розуміють головного, для чого нам потрібні зміни в податковій сфері. На мій погляд, нам потрібна податкова реформа як кодексу, так і системи загалом для того, щоб у країні можна було нормально працювати і заробляти, дозволити бізнесу розвиватись у законних рамках, платити податки, не ховатися від фіскальної служби, детінізувати економіку. Це і є справжня мета податкової реформи, вже наслідком якої буде збільшення бюджетних зборів. До того часу, поки метою буде зростання бюджетних надходжень, руху вперед не буде, триватиме рух по колу», – упевнений Козак.

Експерти особливих надій на нинішніх реформаторів не покладають. На їхню думку, Наталія Яресько, людина, безумовно, знаюча і грамотна, від реформи дуже далека, оскільки зайнята речами глобальними – співпрацею з МВФ, реструктуризацією держборгу тощо.

Люди ж, які безпосередньо займаються реформою і відповідальні за неї, поки не справляють враження тих, хто здатен створити грамотну стратегію, врахувати всілякі вигоди і втрати, а головне, зважитися на сміливі кроки.

«Поки що все, що відбувається, це окозамилювання. Ми щось обговорюємо, консультуємося, радимося, а в результаті отримуємо найнесподіваніші результати. Вся до цього моменту проведена робота чітко дає зрозуміти: мета цієї команди – зібрати якомога більше грошей», – зазначає Тарас Козак.

На думку експертів, уряду катастрофічно бракує рішучості для прийняття справді радикальних заходів щодо виведення економіки з кризи, кроків, які дали б змогу бізнесу розвиватися. Найчастіше влада займає консервативну позицію і, як правило, намагається захистити надходження до держбюджету, а не створити умови для економічного зростання.

26.07.2015
374

1 коментар

26.08.2015 18:40
Відкритий лист до експертного співтовариства та Міністерства фінансів від групи економістів VoxUkraine
26 серпня 2015, 15:25

Версія для друкуКоментарі0
Лист є консолідованою думкою групи економістів VoxUkraine

В останні декілька тижнів в українському експертному співтоваристві розгорнулась активна дискусія на тему податкової реформи.

Українська економіка знаходиться в кризовому становищі, і податкова реформа – це одне з пріоритетних завдань для уряду.

Надзвичайно важливо уникнути перетворення обговорення реформи на "інтелектуальний популізм", коли різні сторони роблять гучні заяви з дуже спрощеним змістом без ретельного та якісного економічного обґрунтування. У світі існують успішні країни з абсолютно різними податковими системами та рівнем перерозподілу ВВП через бюджет. Тому твердження, що певна податкова ставка має дорівнювати Х відсоткам, або що рівень витрат держави відносно ВВП має бути не менший (чи не більший) Y відсотків і ніяк інакше – знижують рівень дискусії і роблять її неконструктивною. Результати таких обговорень не несуть цінності для прийняття рішень. Кризовий стан української економіки, відсутність якісних даних, часті зміни в законодавстві – усі ці чинники не дозволяють стверджувати, що існує "єдиний вірний рівень податкових ставок і розмір держвитрат".

Більше того, фокус на абсолютних значеннях ставок податків і рівня витрат бюджету неприйнятно спрощує тему податкової реформи. Економічна теорія підказує, що, незалежно від бажаної суми податкових надходжень, слід шукати механізми збору податків, які мінімально спотворять ціни, виробництво, споживання та розподіл ресурсів в економіці. Тобто, важливою частиною податкової реформи має бути мінімізація структурних викривлень, спричинених збором та адмініструванням податків. Зокрема, це означає, що податки повинні збиратися з тих товарів і послуг, попит і пропозиція яких нееластичні, а ефекти заміщення (з метою ухилення від сплати податків) низькі.

Податкову реформу неможливо обговорювати окремо від загального стану бюджету та його структури. Дискусія про бюджет часто зводиться до вимог скоротити витрати до певного рівня. Оптимальний рівень витрат бюджету в умовах війни і рецесії неочевидний, але набагато важливіше зрозуміти, наскільки ефективно використовується наявний бюджет, як можна зменшити неефективні витрати та які напрями фінансування мають бути пріоритетними.

Податки й бюджет – це не лише економічне, але також і політичне питання. З політичної точки зору, не існує єдино правильної відповіді на питання про те, якими мають бути податки і бюджет. У деяких суспільствах громадяни хочуть бачити активну участь держави в економіці, а в інших – мінімальну.

Низька якість діалогу між українським суспільством, експертами та урядом несе в собі небезпеку конфліктів і поляризації, а в результаті – недовіру до податкових змін, які будуть впроваджені урядом. Якщо суспільство не розумітиме суть реформи і не довірятиме уряду, податкові зміни будуть неефективними і не досягнуть своєї мети.

Важливо, щоб суспільство чітко розуміло, хто відповідальний за податкову реформу і з яких кроків вона складається. Можливо, для підвищення взаємної довіри і зменшення конфліктів, слід формалізувати процес обговорення реформи, як це зроблено в деяких розвинених країнах. Наприклад, уряд може надати своє бачення реформи, тексти законопроектів, і попросити експертів, що користуються повагою в цій сфері, а також громадськість, надати (письмово) свою аргументовану і, в ідеалі, ґрунтовану на розрахунках оцінку пропозицій з податкової реформи. При цьому зробити це не формально, а з відповідною кампанією, організацією круглих столів з доступом медіа і так далі. Після цього уряд зможе надати формальну відповідь на зауваження і відгуки, пояснивши свою позицію, або змінити свої пропозиції, якщо це необхідно. Такий процес зробить обговорення реформи конструктивнішим і якіснішим і, за умови достатньої відкритості та участі фахівців із доброю репутацією, забезпечить високу підтримку реформи в суспільстві.

Підписали:

Олена Білан, Dragon Capital

Володимир Білоткач, PhD, Newcastle University

Юрій Городніченко, PhD, UC Berkeley

Тимофій Милованов, PhD, University of Pittsburgh

Вероніка Мовчан,The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER)

Олександр Талавера, PhD, University of Sheffield

Том Купе, Kyiv School of Economics

Ілона Сологуб, Kyiv School of Economics

Олександр Жолудь, International Center for Policy Studies

Наталя Шаповал, Kyiv School of Economics

Текст також опубліковано на сайті VoxUkraine.org

красный зелёный голубой